Кішка Ельф – одна з наймолодших порід на сьогоднішній день. Це лагідні та добрі створіння, що швидко завойовують світову популярність. Племінні роботи досі продовжуються під пильним наглядом фелінологів.
Опис породи
- Назва породи: Ельф
- Країна походження: США
- Час зародження породи: 2006 рік
- Вага: від 2,5 до 5 кг
- Тривалість життя: 12 - 15 років
Невеликі, гармонійно складені кішки. Загнуті вуха роблять їх схожими на Двельфів. Шерсть відсутня, але ледве помітний пушок може вирости на хвості, вухах, кінцівках.
Довжина в загривку для самок і самців становить 30-40 см. Максимальна вага не повинна перевищувати 7 кг, але зазвичай це – 4-5 кг.
Через прискорений метаболізм нормальною температурою для Ельфів є позначка в 38-39 градусів. Лисим котам доводиться витрачати більше енергії на прогрівання свого тіла. Тому представникам всього сімейства Сфінксів необхідно більше їсти та перебувати у теплому приміщенні.
Історія породи
Творцем є американка Крістен Лід. Її Канадський Сфінкс помер від серйозного захворювання і заводниця вирішила створити унікальну породу, яка має виняткову імунну систему.
На початку 90-х років ХХ століття Крістен розпочала виведення нової лінії. Батьками вона обрала улюблених Канадських сфінксів та Американських Керлів. У нелегкій справі їй допомагала Карен Нельсон. Кілька років експериментальне схрещування давало нульовий результат. Але завдяки завзятості бридерів у 2006 році на світ з’являються перші кошенята з голим корпусом та загнутими вушками одночасно.
Через рік новий вид як гібридна зареєструвала Міжнародна фелінологічна асоціація (TICA). Інші організації відмовилися офіційно визнавати породу.
Крістен та Карен вирішили назвати підопічних «Ельфами». Заводниці вважали, що кішки дуже схожі на представників фантастичної раси. Незважаючи на зростаючу популярність, кішки досі нечисленні. Їх розведенням займаються переважно у США.
Стандарт породи
Фелінологічні організації не поспішають приймати Ельфів до своїх лав. TICA тимчасово розглядає їх як один із різновидів Канадських Сфінксів і Двельфів, оскільки селекція триває донині. Заводчики-ентузіасти вже визначилися із загальними рисами, які надалі будуть включені до стандарту.
Неприйняття породи обумовлено загальной забороною схрещування будь-яких безшерстих кішок. Ген «облисіння» може негативно вплинути на майбутнє потомство, аж до того, що наступні покоління виявляться нежиттєздатними.
Від предків Ельфи одержали дві мутації. Канадські Сфінкси нагородили нащадків безшерстим покривом. Від Американських Керлів дісталися незвичайні вуха. У результаті заводчикам вдалося створити незвичайну породу, яку легко впізнати.
Мордочка невелика, клиноподібна. Довжина в 1-1,5 разів перевищує ширину. Добре помітні, розвинені вилиці. Виражений стоп – перехід від чола до морди. Широкі перенісся та ніс. Підборіддя міцне, збігається з лінією кінчика носа. Потилиця куполоподібна. Великі, круглі щоки. Вібриси та брови погано розвинені. Можуть бути відсутніми повністю або слабко виявлятися. Як правило, це рідкісні брови та вуса.
Очі великі (при співвідношенні з черепною коробкою), глибокі, злегка косо посаджені. Трохи опуклі. За формою схожі на великий волоський горіх або лимон. Відстань між ними – середня довжина ока. Райдужна оболонка очей коричневих, блакитних чи зелених відтінків. Ельфи – одна з небагатьох порід, у яких допускається гетерохромія.
Вуха у Ельфів – це гордість і головна перевага голих кішок. Широкі в основі. На 1/3 складаються із хряща. Глибоко та прямо посаджені. Зовнішні краї розташовані трохи нижче від куточків очей. Плавно звужуються. Кінчики закруглені, дугоподібні. Мінімальний ступінь вигину – кут 90 градусів. Допускаються великі значення, але не перевищують позначку 180 градусів. Розгорнуті у протилежний бік. За рахунок цього здаються загостреними, як у вигаданої раси. Якщо дивитися на кішку зі спини – кінчики вух візуально повинні закінчуватись рівно на середині черепа.
Тонка довга шия з вираженим вигином. Плавно переходить на лінію спини. Стрункий, худорлявий, прямокутний тулуб.
Грушоподібний живіт. Мускулатура розвинена середньо, за рахунок чого кішка не виглядає виснаженою. Велика, широка грудна клітка. Довгий, пропорційний хвіст. Середня ширина сильно звужується до кінчика.
Міцні кінцівки, завдяки яким кішки сильні, спритні та моторні. Круп, стегна та ліктьові суглоби щільно притиснуті до корпусу. Задні ноги трохи довші за передні. Хода витончена, гнучка. Збоку здається, що Ельф крадеться. Лапи округлі, довгі пальці. Подушечки великі, м’які.
Вовна практично повністю відсутня. Може рости в малих кількостях на кінцівках, хвості, на вухах (у вигляді пензликів, як у рисі). Сильна складчастість по всьому тілу. На дотик шкіра гладка, з дрібною зернистістю, на дотик кашемірова. Найбільше складок на лобі (зморшкуватість), за ліктьовими суглобами (область грудей) та на стегнах. Кошенята рясно покриті маленькими складочками.
Дискваліфікуючі вади
У фелінології серйозними вадами є зовнішні риси, які разюче відрізняються від прийнятого організацією стандарту. За наявності кішка знімається з виставки, не допускаються в розведення і автоматично переходять у «пет» клас.
До виставок не допускаються:
- неправильно розвинений хвіст;
- асиметричні вуха;
- тип страйт;
- надто загнуті вуха, кінчики яких стосуються їхньої зовнішньої сторони або черепа.
Недоліки, через які кішка на рингу штрафується:
- зайва вага;
- грубий або м’який кістяк;
- плоскоухість, різкий злам;
- будь-які ознаки, що відрізняються від стандарту вух – гофрована текстура, надмірно низький або високий постав, гострий кінчик, нахили в сторони;
- квадратний, маленький і компактний тулуб;
- занадто великий або маленький розмір у загривку;
- глибокий носовий стоп.
Різновиди
Ельфи не мають велюрового покриву, флока і браша. Єдиний допустимий варіант – пушок максимальної довжини 2 мм, що створює ефект персика або замші.
При схрещуванні Ельфа з Канадським Сфінксом у потомстві народжуються кошенята із загнутими та прямими вухами (за принципом 50 на 50). Прямоухі вважаються представниками гібридної породи, відповідні записи вносяться до родоводу та інших документів. Їхній підвид називається «Страйт». Якщо ж в’язка відбулася між Ельфами – всі новонароджені кошенята будуть із дугоподібними вушками.
Забарвлення
Селекціонери допускають будь-які відтінки та поєднання кольорів. Від монотонного рожевого чи сірого до плямистих варіацій. При поінтовій сорочці колір очей має бути лише блакитного кольору.
Характер Ельфа
Ельфи – ніжні та лагідні коти, дуже прив’язані до людей, а вірність господарю зберігають на все життя. Вони мають добродушний темперамент. Агресія зведена до мінімуму. За членами своєї родини кішки слідують «хвостиком» і намагаються брати участь у всіх їхніх повсякденних справах.
Коти породи Ельфи розумні та дуже цікаві. Кіт обов’язково обстежить усі куточки будинку, шафи чи сумки – ніщо не вислизне від його погляду.
Завдяки спокійному та доброзичливому характеру, безшерсті улюблениці чудово уживаються з іншими домашніми тваринами. Дуже люблять дітей, але батьки повинні розуміти, що відсутність шерсті котів робить їх гіперчутливими тваринами. Тому необхідно навчити дитину правильному спілкуванню з Ельфами. Вони злопам’ятні, а жорстоке поводження провокує стреси, неврози та реакцію у відповідь. Від агресії власнику потрібно одразу відмовитись. Маленький Ельф сприйнятливий і в напруженої обстановці починає уникати спілкування з людиною.
Особливості здоров'я, хвороби
Представники безшерстної родини славляться своїм міцним імунітетом. У хороших умовах вони практично не хворіють, недуги виникають при недбалому ставленні до кішки. Найчастіше у Ельфійських кішок виявляють такі захворювання:
- дерматити при антисанітарії;
- акне, вугрі;
- харчові алергії на неякісне харчування;
- ожиріння при неправильному годуванні;
- гормональний збій через нестачу вітамінів та мінералів;
- застуда, риніт внаслідок переохолодження.
Ельфи погано переносять спеку та холод. Необхідно стежити, щоб вони не одержали опіки ніжної шкіри від сонячних променів або батарей опалення. У холодну пору року краще запастися теплим одягом для цих голих кішок.
Як і всі коти, потребують вакцинації. Початок вакцинації доводиться на перші 7-8 тижнів життя. Дорослим особам щеплення роблять щороку.
Цікаві факти
Досі невідомо, чи порода має спадкові генетичні захворювання.
Фелінологічні організації не поспішають офіційно реєструвати Ельфов. У правилах асоціацій чітко регламентується міжпородне схрещування із лисими кішками. Єдиним винятком став гібридний Мінскін.
Двельфи генетично не споріднена порода. Однак обидві лінії розглядаються як різновиди одного виду.
Незважаючи на те, що у Ельфів допускається будь-який вид забарвлення, найчастіше зустрічається бежево-сіра масть.
Плюси і мінуси
- доброта;
- велелюбність;
- комунікабельність;
- міцне здоров'я;
- високий рівень інтелекту.
- рясні шкірні виділення;
- повна залежність від людини;
- постійна потреба у теплі;
- прихильність до людини;
- чутливість до агресії.
Чи варто заводити
Будучи товариськими, кішки не терплять самотності і тяжко переживають розлуку з господарем. Перед тим, як придбати Ельфа, подумайте, чи зможете приділяти йому багато часу. Ці коти чудово підходить домосідам, але не мандрівникам та людям із тривалими відрядженнями.
Ельфи чутливі до агресії. Крики та лайка провокують стреси у тварини, це несприятливо позначається на роботу серцево-судинної системи. Тому, якщо у вашому будинку часто лаються, вибирайте іншу породу.
Ельфи не вважаються гіпоалергенними, алергічні реакції у людей провокує не шерсть, а шкірні виділення.
Майбутній власник Ельфа має бути готовим до серйозних фінансових витрат, а також відповідальності за повністю залежну від нього тварину.
