Петербурзький сфінкс: опис породи, характер, чи варто заводити

Петерболд або Петербурзький сфінкс – відносно нова порода, яка походить від схрещування Донського сфінкса та Орієнтальної короткошерстної.

Це унікальна порода сфінксів, яка завжди підкорює серця тих, хто впізнає її ближче. Такі вихованці відрізняються ніжністю та відданістю і будуть раді завжди і у всьому скласти компанію. Високий інтелект допомагає Петрикам швидко освоюватись у сім’ї. Вони чудово уживаються з іншими домашніми улюбленцями.

Зміст

Опис породи

Кішки породи Петерболд не належать до великих. Дорослими вони набирають вагу від 3 до 5 кг. Окремі особливо великі коти можуть важити до 7 кг.

Висота в загривку становить від 25 до 30 см. Зовні самці виглядають значно більшими і потужнішими за самок, хоча за показниками росту і ваги відрізняються не сильно.

У здорового представника породи температура тіла сягає 39 градусів, і це норма.

Історія породи

Виведена порода в Росії та до реєстру зі своїми стандартами занесена у 1996 році. Отримано перших кошенят Петерболд було в 1994 році. Для цього провели експериментальну в’язку Донського сфінкса на прізвисько Афіноген Міф і чемпіоном світу Орієнтальної кішки на прізвисько Радма фон Ягерхоф. Створювалася нова порода фелінологом Ольгою Мироновою із залученням господині Донського сфінксу Тетяни Комарової. За результатами двох в’язок було отримано 4 кошеня нової породи. Цим кошеням дали імена: Ніжанка з Муріно, Мускат із Муріно, Ноктюрн із Муріно та Мандарин із Муріно. Ці перші Петерболди і стали основою своєї породи.

Селекційна фелінологічна федерація (СФФ) у 1996 році визнала Петербурзьких сфінксів породою та офіційно встановила її стандарти, і з цього моменту починає відраховуватись історія нових лисих кішок. Ще через рік породу затвердила TICA і надала кішкам атрибут PD. З 2003 цих сфінксів визнала і WCF, давши їм абревіатуру PBD.

Сьогодні розвиток Петерболдів йде за напрямом сіамського типу та орієнтального екстремального. Останнім часом роботи ведуться, спрямовані насамперед на інші зовнішні характеристики, а не на безшерстність. З цієї причини тепер у заводчиків не має значення те, скільки вовни є на тілі у Петербурзького сфінксу і не впливає на його цінність як у плані розведення, так і грошової вартості.

Стандарт породи

На відміну від своїх предків Донських сфінксів, Петрбурзькі витонченіші і компактніші. Також їм властиві особлива грація та значно менша зморшкуватість шкіри.

Голова кішки клиноподібна, з сплощеним чолом і трохи опуклим профілем. Череп має виражене розширення від носа до вух. Морда подовжена.
Вуха великі з широкою основою.
Очі красивого мигдалеподібного розрізу з косим східним розташуванням. У котів із забарвленням поінт допускається яскраво-блакитний колір райдужної оболонки, у решти – лише зелений.
Вуса (вібріси) або повністю відсутні, або значно укорочені і мають зламано-виту форму.
Тіло Петербурзьких сфінксів подовжене, м’язисте, має елегантний силует.
Шия відрізняється витонченістю, вона витягнута, з мускулатурою, що добре проглядається.
Грудна клітка має трохи меншу ширину порівняно з стегнами.
Хвіст хлистоподібний, із загостреним кінцем, тонкий і довгий.
Лапи тонкі та високі, завжди ідеально прямі. Ступня має правильну овальну форму, гнучкі пальці.

Шкіра у кішки має бути м’якою. Вона вільно покриває тіло, з утворенням виражених складок, хоч і не таких численних, як у Донського сфінкса. У класичному варіанті Петерболд без вовни, але також допустима наявність короткої вовни або рідкісної.

Дискваліфікуючі вади

Ряд дефектів породи призводить до того, що кішка виявляється дискваліфікованою з породного розведення. До таких недоліків відносяться недокус більш ніж у 2 мм і заворот повік. Інші вади просто знижують виставкову оцінку. До таких недоліків відносять такі відхилення від стандартів:

маленькі вуха;
низька посадка вух;
трохи слабкий корпус;
укороченість тіла;
недокус менше 2 мм;
круглий розріз очей;
коротка голова;
кругла форма голови;
вузька морда;
короткий хвіст;
загнутий догори хвіст.

Стандарти породи строго встановлені. У разі відхилення від них конкретної особи експертами вирішується – чи повинна вона бути повністю виключена з породного розведення чи порок просто знизить оцінки.

Попередження! Якщо кошеня пішло лінією Донського сфінкса, то дорослим воно буде більшим і масивнішим, ніж очікується від Петерболда. У ряді випадків таке відхилення від стандарту, якщо воно є дуже значним, призводить до повної дискваліфікації.

Різновиди Петербурзьких сфінксів

У Петербурзьких сфінксів виділяють шість різновидів породи, кожна з яких має особливості. Одна з них відноситься до племінного браку, але при цьому також у ряді випадків підлягає розведенню. Ціна її нижча, оскільки у цих особин відсутній ген безшерстності, який вони мали отримати від Донського сфінкса.

Лисий

Безшерста або Кіт-гумка, або Гаммі. У таких кішок вовна відсутня повністю. Шкіра більше нагадує м’яку ніжну гуму. Шкірні виділення дуже сильні, внаслідок чого на тілі з’являється коричневий наліт, що лягає тонким шаром.

Флок

Особи не мають вусів та брів, але при цьому тіло їх вкрите короткою шерстю, довжина якої не перевищує 2 мм. Розташовується вона на корпусі.

Велюр

Волосся кошенят даного різновиду напівдовге або коротке, яке в міру дорослішання вихованця може повністю зникнути або залишитися як острівці опушення на лапах. Вовна у таких кішок щільніша, ніж у різновиду флок.

Браш-пойнт

Кішки з оригінальним розподілом вовни. На тілі вона повністю відсутня або дуже коротка, як у представників флок, а на морді, хвості та лапах – густа та жорстка.

Браш

Вовна кішки м’яка або жорстка кучерява. Опушення може бути як повним, так і частковим, все це допускається стандартом породи. Дорослий, такий вихованець може втратити шерсть на шиї та спині, але повністю голим він ніколи не стане.

Прямошерста варієта

Це різновид, позбавлений гена лисості. В результаті шерсть у її представника така ж, як і у опушених кішок, а статура максимально близька до орієнтальної породи.

Крім основних різновидів, заводчики виділяють і проміжні, такі як флок-поінт та велюр-поінт. Коли вони дорослішають, вони можуть перейти до інших. Через цю особливість вибір кошеня може бути утруднений, оскільки зрозуміти точно, яким у результаті виявиться вихованець, виявляється неможливо навіть досвідченому заводчику.

Забарвлення

Забарвлення породи Петерболд різноманітні – практично будь-які, що зустрічаються в інших кішок:

шоколад;
ліловий;
черепаховий;
бежевий;
рожевий – відноситься лише до голих різновидів;
рідкісні забарвлення: чорний, білий, рудий, блакитний.

Для породи властиві колор-пойнтові масті та орієнтальні типи забарвлення. У випадку з пойнтами це можуть бути таббі, лайлак, блю, сил, торти, крем, ред і шоколад. Якщо ж кішка має орієнтальний тип масті, то це все забарвлення, що стосуються поінту, але однотонні, також у цьому випадку додається і черепахове забарвлення.

Характер Петербурзького сфінксу

Петербурзькі сфінкси – це грайливі та дуже розумні кішки, у життя власника вони входять назавжди. Атлетичні, активні, цікаві, доброзичливі, зустрічають гостей прямо у дверях, живуть добре з іншими кішками та з собаками. Люблять полежати на колінах у господаря, ну а вночі проберуться під ковдру і пригріються там.

Характер, на думку власників, швидше за собачий, ніж котячий: ні хвилини без уваги до господаря, постійно в курсі всіх справ, розумні, приходять на поклик, виконують команди, можуть приносити предмети – м’ячик, іграшку. Самотність кидає їх у тугу, відсутність уваги – у депресію. Голос у Петерболда гучний, і вони не соромляться використовувати його.

Представникам породи притаманні відкритість та контактність. Цим кішкам не властива злопам’ятність, і вони завжди ясно показують своє ставлення до господаря. Вони відходливі і, навіть образившись, незабаром забувають погане. Деяким господарям такі компаньйони можуть здатися занадто нав’язливими, але це властивість породи, яку треба враховувати вже на етапі вибору того, якого вихованця собі завести. Невські сфінкси вимагають ласки у великій кількості і якщо вважають, що їх її не додали, то не соромляться нагадувати про себе, вимагаючи уваги. Самотність вони не переносять, і якщо вихованцю треба чекати господаря днями, то слід або купувати двох кошенят, або відмовитися від цієї породи.

Поведінка кота та кішки відрізняється, але не значно. Самки спокійніші і розважливіші, з ними простіше домовитися, якщо потрібно. Також вони потребують ще більшої кількості ласки, але й самі, завдяки природним інстинктам, відрізняються неперевершеною ніжністю у відносинах із господарем та домашніми тваринами. Кіт незалежніший і впертий. Також він через велику фізичну силу здатний активніше проникати в місця, які його цікавлять, і особливо любить відчиняти двері і забиратися в шафи.

Особливості здоров'я, хвороби

Здоров’я Петербурзьких сфінксів досить міцне, і ген лисості не викликав у них серйозних порушень. У той самий час немає гарантій те, що з розвитком цієї породи на фоні генетичних мутацій не виникнуть вроджені спадкові вади, які вплинуть на подальше формування Петерболдів.

Сьогодні частина заводчиків вважає, що у них все ж таки є схильність до проблем з легенями. Іноді у Петерболдів спостерігаються недорозвиненість тимусів та гіперплазія ясен.

У лисих Петриків шкіра постійно виділяє у великих кількостях особливий секрет, і за нею потрібен регулярний спеціальний догляд. Без нього у кішки почнуться проблеми зі здоров’ям, такі як дерматити та дерматози.

Інші проблеми зі здоров’ям у них зустрічаються не частіше, ніж у всіх інших порід кішок. Щоб зберегти здоров’я сфінкса, йому треба просто забезпечити правильний догляд та раціон харчування. Також потрібно регулярно відвідувати ветеринарного лікаря з метою профілактики появи патологій. Для молодих кішок вистачить одного разу на рік, а для вихованців, чий вік переступив через 7 років – одного разу на 6 місяців.

Цікаві факти

Петерболди відносяться до наймолодших сфінксів.

Любителі цих сфінксів вважають за краще називати їх Петриками.

Добродушна вдача і високий інтелект дозволяють цим сфінксам легко уживатися з різними домашніми тваринами, навіть з гризунами.

Петерболди – одні з найбільш балакучих кішок серед сфінксів. Голос їх досить гучний, із вимогливими інтонаціями. Мурликати ж вони не схильні, навіть коли повністю розслабляються.

Для алергіків порода не підходить, тому що, хоча у неї і відсутня шерсть, алерген, який викликає неприємні явища у людей, міститься в котячій слині Петерболдів.

Плюси та мінуси

Чи варто заводити

Петерболди – відрізняються ніжністю та відданістю і будуть раді завжди і у всьому скласти компанію. Високий інтелект допомагає Петрикам швидко освоюватись у сім’ї. Вони чудово уживаються з іншими домашніми улюбленцями.

Забавною рисою є цікавість цих кішок, що змушує їх відкривати різні запори, що виходить дуже спритно завдяки особливій будові лап з довгими і гнучкими пальцями. Незважаючи на всю кумедність і м’якість характеру цих кішок, їх не можна сприймати як іграшку. Петербурзький сфінкс, як і будь-яка інша домашня тварина, є повноправним членом сім’ї, з яким треба вважатися.

Майбутній власник Петербурзького сфінкса має бути готовим до серйозних фінансових витрат, а також відповідальності за повністю залежну від нього тварину.

Петербурзький сфінкс

Опис породи

Історія породи

Стандарт породи

Дискваліфікуючі вади